Комунікації в судовій системі

02 листопада 2016 року відбувся семінар за участю Канадських судій про продовження українсько-канадської співпраці в напрямку відновлення довіри громадськості до судової системи, яка знайшла своє відображення в новій ініціативі Національного суддівського інституту Канади (НСІ) - Проекті «Підтримка судової реформи».

Основна ціль цього Проекту - ефективне сприяння незалежності судів для відновлення довіри громадськості до судової системи.

Спікерами даного семінару були: Майкл МакДональд( Голова Вищого суду провінції Нова Шотландія, Канада), Дені Жак (суддя Вищого суду провінції Квебек), Мері Моро (суддя Суду королівської лави (Вищого суду) провінції Альберта), Професор Пітер Соломон (науковий експерт, університет Торонто), Дженніфер Стеірс ( Директор з питань комунікацій, Офіс забезпечення судової влади провінції Нова Шотландія, Канада),Олег Шаков ( Директор Управління міжнародних програм, Офіс Уповноваженого з питань федеральних суддів Канади),Ігор Осика (менеджер Проекту підтримки судової реформи (З.ІКР) (київський офіс)), також за участю Українського експерта Професора Михайла Буроменського (доктор юридичних наук, член Конституційної комісії, директор Інституту прикладних гуманітарних досліджень). Серед учасників даного семінару були: Костін А. Є., Чудновський М.З., Чудновська О.М., Рудницька Н.А., Тулякова М.А., Потаніна О.Г., Полонський Ю.М., Козлов А.В., Джабурія О.О., Бакаянова Н.М., Черкес В.О., Тітов В.Г., Бойко Г.В., та інші адвокати міста Одеси, які вступили в бурхливу полеміку з питань семінару. Ми дуже вдячні організатору цього заходу-Андрію Євгеновичу Костіну, який допоміг організувати такий важливий для всіх учасників семінар з поважними Канадськими суддями.

На порядку денному ставилося обговорення питань незалежності суддів та практичного застосування принципів незалежності, проблеми комунікацій, як зовнішніх так і внутрішніх, а також пропозиції щодо дій, які, враховуючи реалії України, можливо вчинити, задля підвищення ефективності комунікацій в судах Одеської області зокрема та в інших регіонах України.

Канадці живуть у суспільстві, де високо цінується відкритість судової системи.

Зазвичай судові процеси в Канаді відкриті для громадськості і можуть повністю висвітлюватися ЗМІ.

Завдяки тому, що громадськість може відвідувати судові засідання та отримати доступ до документів суду, вони можуть дізнаватися про закон з перших рук.

В Канаді чиновники та працівники судів, які працюють в межах судової системи, зобов'язані допомагати громадськості, включаючи ЗМІ, отримати доступ до судових справ і документів, на які вони мають право за законом. Це дозволяє забезпечити точне повідомлення інформації про судові провадження.

Забезпечуючи відкритість, судді зобов'язані захищати чесність судового процесу. Для цього вони мають повноваження, засновані на загальному праві та визначені законодавством, встановлювати належний баланс між правом на справедливий суд та правом на свободу преси.

Форма відносин між громадськістю та ЗМІ в Канаді різниться залежно від провінції.

Багато судів провінцій та вищих судів у Канаді борються із браком фінансування та інших ресурсів для комунікації - ситуація схожа на ту, що ми бачимо в Україні. Внаслідок цього у більшості юрисдикцій використовують гібридний підхід, коли низка людей, що мають інші обов’язки в судах, відповідають на запити ЗМІ та займаються питаннями доступу до інформації.

У Сполучених Штатах більшість судів належать до судових систем штатів, і саме у судових системах штатів посада представника суду, відповідального за інформування громадськості, набула великої значущості. Запровадження цієї посади, принаймні у вищих судах чи на рівні судових систем окремих штатів, почалось у 80х роках і набуло широкого розповсюдження у 90х роках минулого століття. У 1992 році відповідальні працівники судів з питань інформування громадськості з усієї країни почали проводити регулярні зустрічі, а у 2000 році було створене професійне об'єднання «Конференція відповідальних працівників судів з питань інформування громадськості». Крім того, у 2000 році також був заснований Національний центр Рейнолдса з питань взаємодії судів і ЗМІ, який став провідною організацією з розробки учбових програм для відповідальних працівників судів з питань інформування громадськості, суддів і журналістів. Як тоді, так і зараз, типовий штатний працівник суду, відповідальний за інформування громадськості, найчастіше є фаховим журналістом (і лише у деяких випадках має юридичну освіту), вік якого на момент призначення на цю посаду становить від 35 до 40 років. У більшості штатів посада відповідального працівника суду з питань інформування громадськості є тільки у вищих або ключових судах, а також у центральній судовій адміністрації. У судах нижчого рівня функції забезпечення зв'язків зі ЗМІ і громадськістю виконує звичайний працівник апарату суду за суміщенням.

В Північній Америці ставлення до присутності телекамери у залі судових засідань - різне, залежно від місцевості та від того, з ким ви говорите.

Камери дозволені у багатьох залах судових засідань в Сполучених Штатах, але в Канаді ситуація інша. Були часи, коли суди дозволяли одну телекамеру в залі судових засідань під час розгляду резонансних кримінальних справ. Таке бувало в інших провінціях, та ще не в Новій Шотландії.

Поки Нова Шотландія не зробила цей крок, онлайн-трансляції залишаються популярною альтернативою та важливим інструментом для зв'язку з громадськістю в режимі реального часу.

Апеляційний суд провінції Нова Шотландія вважається місцем, де було вперше проведено контрольовану судом онлайн-трансляцію наживо судового провадження в Канаді в лютому 2009 р. Наступного року в Новій Шотландії транслювали слухання щодо колективного позову про застосування сертифікації - це вперше Верховний Суд провінції провів трансляцію свого слухання наживо.

Ще один інструмент, який канадські суди використовують все більше - це соціальні медіа, особливо Twitter. Знову ж таки, Нова Шотландія стала лідером у використанні цієї все популярнішої форми комунікації.

Суди Нової Шотландії, були першими в Канаді, що почали використовувати Twitter, замінюючи таким чином подібну, але вже застарілу технологію надсилання повідомлень RSS, яка використовувалася на веб-сайті суду.

Суди Нової Шотландії вже мають шість облікових записів у Twitter— один основний, де повідомляють про новини судів та дають інформацію про те, як користуватися правовою системою; обліковий запис, де публікуються повідомлення для юристів; і по обліковому запису на кожен із трьох рівнів судів, а також суду дрібних суперечок, де публікується інформація про письмові рішення цих судів.

Варто також зауважити, що ці рішення також публікуються у базі даних на веб-сайтах судів, де працює функція пошуку, а також надсилаються безпосередньо журналістам та редакціям новин, які підписалися на розсилку.

ЗМІ можуть також зареєструватися, щоб отримувати повідомлення про заяви на заборону публікації та електронні досьє Верховного Суду та апеляційного суду. Ці документи також публікуються онлайн, а паперові примірники виставляють у судах. Лише досьє суду в сімейних справах не виставляють на загальний огляд згідно із законами провінції.

Усі ці кроки спрямовані на те, щоб полегшити доступ громадськості та зміцнити відносини зі ЗМІ.

Сьогодні у багатьох країнах Європи питаннями взаємодії з журналістами у судах і досі займаються судді. Зазвичай (наприклад, у Германії) у судах призначаються конкретні судді- спікери, які вивільняють частину свого робочого часу від виконання суддівських обов'язків для того, щоб присвятити його здійсненню зв'язків з громадськістю. Вони також можуть пройти спеціальні курси навчання технікам проведення інтерв'ю у Академії суддів, але їхня діяльність більшою мірою має реагувальний характер - наприклад, надання відповідей на запитання журналістів стосовно конкретних судових справ.

У той же час, у Нідерландах протягом останніх двох десятиліть сформувався інноваційний гібридний підхід до організації і здійснення зв'язків зі ЗМІ у судах, який поєднує елементи європейської і американської моделей. Кожен суд має одного або кількох «суддів-спікерів» - ця посада набула свого розвитку ще у 1970х роках (разом з посадою «прокурора-спікера»). Наприкінці 1990х років, для забезпечення підтримки діяльності суддів-спікерів суди почали запроваджувати таку штатну посаду як «радник з питань комунікації». Станом на 2010 рік, у 26 судах Нідерландів працювало біля 70 радників з питань комунікації. У більшості випадків цю посаду займають жінки, які пройшли навчання за спеціальністю «Зв'язки з громадськістю» і працюють за суміщенням. Лише у деяких випадках вони мають юридичну освіту.

У Нідерландах судді-спікери і радники з питань комунікацій співпрацюють, розподіляючи функції і обов'язки між собою. Основною функцією суддів-спікерів є пояснення деталей конкретних справ представникам ЗМІ. Радники з питань комунікацій займаються такими питаннями як дати слухань, загальні відомості щодо справ, а також використання знімальної апаратури у судовій залі. Вони також займаються організацією інтерв'ю з суддями і допомагають суддям підготуватись до них. Інформаційне наповнення веб-сайту суду також входить до функціональних обов'язків радників з питань комунікацій. Варто зазначити, що на основному веб- сайті судової влади Голландії розміщена база даних судових рішень. У деяких випадках суд публікує прес-релізи, в яких стисло викладається і пояснюється суть певного судового рішення. Такі прес-релізи зазвичай готує радник з питань комунікацій (хоча інколи цим займається і суддя- спікер). Загальна тенденція виглядає так, що радники з питань комунікацій перебирають на себе все більше функцій, включаючи функцію безпосереднього спілкування з журналістами, що вже практикується у деяких судах. У 2003 році суди Нідерландів розробили єдині правила спілкування з пресою, які розміщені на веб-сайтах всіх судів. Присутність у судах радників з питань комунікацій, які проводять спільні наради принаймні два рази на рік, забезпечила формування ініціативного підходу до взаємодії зі ЗМІ і активну участь судів у інформаційно-просвітницькій діяльності, включаючи учбові програми для учнів старших класів шкіл, студентів-правників і майбутніх поліцейських.

Варто зазначити, що по всій Європі і поза її межами існують загальне визнання важливості такого інструменту як комунікаційна стратегія суду і тенденція до вивчення практичного досвіду інших країн і запровадження реформ. Так, Європейська мережа Рад суддів організувала проведення двох масштабних досліджень з вивчення досвіду взаємодії судів із засобами масової інформації (у 2005 та 2011 роках), результатами яких стала підготовка двох звітів з аналізу відповідного досвіду країн- членів цієї мережі. З матеріалів цих звітів і результатів досліджень професора Пітера Соломона з вивчення досвіду взаємодії судів і ЗМІ у країнах Північної Америки і Європи випливають певні узагальнені висновки.

Перший з них стосується важливості чинника часу. Чим більше часу мають у своєму розпорядженні як представники судів з питань комунікацій, так і судді-спікери, тим більший обсяг роботи вони можуть виконувати. Коли представники суду з питань комунікацій працюють на цій посаді в режимі повної зайнятості, а не за суміщенням, вони з більшою імовірністю використовуватимуть ініціативний, а не реагувальний підхід до виконання своїх обов'язків. За таких умов вони також займатимуться більш широким колом питань, яке включатиме не лише надання відповідей на запитання журналістів і висвітлення резонансних справ, а й розробку інформаційно-просвітницьких програм і активну роботу у соціальних мережах (включаючи ведення мікроблогів у мережі Twitter). Це так само стосується і суддів-спікерів, у випадку яких обсяг робочого часу, вивільненого від виконання суддівських обов'язків, безпосередньо корелює з тим обсягом роботи зі взаємодії зі ЗМІ, який вони здатні виконати. Якщо ж у штаті суду є і суддя- спікер, і представник з питань комунікацій, то їх спільна робота забезпечує більш широкі можливості для реалізації різних ініціатив, особливо якщо вони виконують обов'язки з підтримки зв'язків зі ЗМІ та громадськістю за суміщенням. Ширше кажучи, визначення різних способів надання допомоги усім працівникам суду, які за суміщенням виконують функції здійснення зв'язків зі ЗМІ і громадськістю, вважається важливою передумовою удосконалення комунікаційної діяльності суду.

Другий узагальнений висновок свідчить про переваги проведення регулярних зустрічей і активного спілкування між тими, хто займається висвітленням діяльності судів. В одного боку, проведення зібрань суддів-спікерів та/або представників судів з питань комунікацій на місцевому, регіональному і навіть національному рівні створює можливості для обміну досвідом, а також формування у учасників відчуття професійної ідентичності і соціальної підтримки. З іншого боку, зустрічі з журналістами, які проводять спеціалісти, що займаються питаннями комунікації у судах, включаючи суддів і працівників апарату суду - як у зв'язку з конкретними справами, так і у контексті роботи постійних комітетів - сприяють налагодженню неформальних зв'язків і розвитку взаєморозуміння між ключовими учасниками процесу комунікації.

Підсумовуючи, хочу сказати, що доступ до правосуддя, як і незалежність судової гілки влади є важливим фундаментом канадської системи правосуддя. Україна також рухається в цьому напрямку і наша участь в даному питанні, це ще один крок для зміни ситуації на краще і для зміцнення судів як ефективних механізмів досягнення правосуддя, яким довіряють.

Ольга Чудновська, адвокат

Адвокатської компанії «Чудновський та партнери»